ВʼЯЗАННЯ
Вʼязання — техніка створення еластичного полотна з однієї безперервної нитки, яку формують у ряди петель за допомогою спиць або в'язальної машини. На відміну від тканого полотна, вʼязане тягнеться й повертає форму, тому чудово облягає тіло. В Україні вʼязання здавна давало теплі светри, шкарпетки, рукавиці, хустки й ажурні шалі, а візерункове вʼязання (коси, аранські мотиви, жакард) робило їх ще й декоративними. Технік безліч: панчішна гладь, хусткова в'язка, гумка, ажурне в'язання. Вʼязання може бути й швидким машинним, і повільним медитативним ручним. Сьогодні ручне вʼязання — символ затишку, повільної моди й персонального, вкладеного в річ тепла.
В'язання у моді — це техніка створення еластичної тканини шляхом переплетення петель. В Україні в'язання має старовину традицію — від лемкових кофтин-петеків до гуцульських крайок та поліських коців. Сучасна індустрія розширила формат: ручне в'язання, машинне в'язання, 3D-в'язання, безшовне в'язання whole-garment.
Техніки: hand-knit (ручна), machine-knit (машинна), jacquard knit (з малюнком), cable knit (з косами), waffle knit (з тіснем). Українські дизайнери — Bevza (мінімалістичні светри), Forma (модні в'язані сукні), KOTOPALETTE (карпатські в'язані пальта) — поєднують традицію з сучасними формами. В'язання популярне у светрах, кардиганах, шапках, шарфах, сукнях, а тепер навіть у пальтах та костюмах.
Порівняй «Вʼязання» з іншим терміном
Значення, витоки та відмінність — поруч, пліч-о-пліч.
