БЕРЕТ
Берет — мʼякий круглий головний убір без крис, з характерною пласкою формою, який щільно облягає голову. Батьківщина класичного берета — Країна Басків та південь Франції, звідки й пішла його стійка асоціація з французьким шармом, богемою й мистецьким середовищем (його носили художники, поети, а згодом і революціонери, і військові). Берет напрочуд універсальний: залежно від того, як його зсунути набік, він може звучати кокетливо, інтелектуально або дерзко. Він додає образу нотку паризької елегантності й ретро-настрою, добре пасує і до класики, і до романтичного стилю. Класично берети вʼяжуть чи валяють із вовни. Це витончений, характерний і водночас затишний аксесуар, що миттєво впізнається й надає силуету особливого артистизму.
Порівняй «Берет» з іншим терміном
Значення, витоки та відмінність — поруч, пліч-о-пліч.
Відмінність
Обидва — мʼякі головні убори без твердого каркаса й козирка, але різняться формою й культурним корінням. Біні — щільно прилегла вʼязана шапка, що облягає голову й закриває вуха, суто утилітарна й тепла, родом зі спортивного та робочого гардеробу. Берет — пласка кругла шапка з вовни чи фетру, яку носять зсунутою набік, з мистецькими й військовими конотаціями. Біні гріє й прилягає, берет декорує й стилізує.
