БОХО
Бохо (богемний стиль) — вільний, романтично-мандрівний стиль, що поєднує етнічні мотиви, природні тканини, багатошаровість, бахрому, вишивку й мереживо в невимушений, «зібраний у подорожах» образ. Назва походить від «богеми» — вільних художників і мандрівників, а естетика черпає з хіпі 1960–70-х, циганської, східної та фольклорної традицій. Бохо любить льон, замшу, довгі спідниці, широкі рукави, крупні прикраси й теплу землисту палітру. Це стиль про свободу, творчість і звʼязок із природою, який свідомо уникає суворих правил і глянцевої досконалості. Українська вишивка й автентичні тканини органічно вписуються в бохо, тому цей стиль близький нашій культурі народного декору.
Бохо (від французького «bohémien» — циган, мандрівник) — це стиль, що зародився в артистичних колах Парижа кінця XIX століття та переродився у моді 1960-х як символ свободи й антиконформізму. У сучасній українській інтерпретації бохо органічно поєднується з традиційними вишивкою, мережкою та ткацтвом.
Ключові елементи бохо: природні тканини (льон, бавовна, шовк), багатошарові комплекти, етнічні принти, бахрома, мережа, плетіння, прикраси з натуральних матеріалів. Українські дизайнери — Forma, Gunia Project, Etnodim — переосмислюють бохо через призму гуцульської та поліської традицій, створюючи силуети, що поєднують глобальну тенденцію з локальною душею.
