МЕРЕЖКА
Мережка — техніка ажурного оздоблення тканини, за якої з полотна витягують частину поперечних або поздовжніх ниток, а ті, що лишаються, стягують і перевʼязують у прозорий візерунок. Це різновид «білої вишивки», поширений в українському народному вбранні: мережкою оздоблювали коміри, манжети, поділ сорочок і рушники, створюючи легкі решітчасті смуги. Мережка вимагає гострого ока й точності, адже працюють буквально з окремими нитками полотна. Результат — витончене, майже невагоме прозоре мереживо, вбудоване в саму тканину. Сьогодні цю техніку цінують за автентичну ніжність, яку неможливо підробити машинним способом.
Мережка — українська ажурна техніка вишивки, де нитки тканини частково висмикуються та переплетаються у складні візерунки. Полтавська мережка-белт є однією з найскладніших технік у світі, що вимагає років навчання та надзвичайної терплячості.
Регіональні школи: полтавська (найскладніша), київська, чернігівська, переяславська. Класичні мотиви: одинцевий, парний, ламанний, ромбоподібний. У сучасній моді мережка переосмислена брендами Etnodim, Yuliya Magdych, Vita Kin, Spell — для білих весільних суконь, літніх блуз, святкових рушників. Це не просто декор, а нематеріальна спадщина ЮНЕСКО, що пов'язує покоління українських рукодільниць.
