СМОК
Смок — декоративна техніка, у якій тканину рівномірно збирають у дрібні складки й закріплюють оздоблювальними стібками у вигляді візерунків (сотів, ромбів, хвиль), надаючи їй еластичності й фактурного рельєфу. Смок водночас декоративний і функціональний: він стягує тканину, дозволяючи виробу тягнутися, тому історично його використовували на манжетах, комірах, ліфах дитячого й селянського одягу ще до появи еластичних матеріалів. Візерунок смоку виглядає обʼємно й ошатно, нагадуючи бджолині соти. У сучасній моді смок цінують за рукотворну декоративність і романтичний, вінтажний характер — його застосовують у сукнях, блузах і дитячому вбранні. Смок — це техніка фактурної, обʼємної краси, у якій майстерне збирання тканини у візерунчасті складки поєднує декор із функцією, надаючи виробу еластичності, рельєфу й ніжного ретро-шарму.
Порівняй «Смок» з іншим терміном
Значення, витоки та відмінність — поруч, пліч-о-пліч.
Відмінність
Дві техніки закладання тканини у складки з різною метою. Плісирування формує рівномірні, чіткі, зафіксовані складки по всій ширині полотна — декоративні або для об'єму спідниць, часто термофіксовані. Смок збирає тканину декоративними стібками у дрібні еластичні збірки-стільники, що тягнуться, — традиційно на грудях чи манжетах селянського й дитячого одягу. Пліссе тримає форму, смок дає еластичність і рельєф.
