ГАЧКУВАННЯ
Гачкування — техніка створення полотна або мережива з однієї нитки за допомогою гачка, яким протягують петлі одна крізь одну. На відміну від вʼязання спицями, гачок працює з однією активною петлею, що дає щільніше, рельєфніше полотно й змогу легко творити ажурні, обʼємні візерунки. Гачкуванням роблять мереживо, комірці, серветки, шалі, сумки, а також цілі сукні й топи. В українській традиції гачковане мереживо оздоблювало білизну й одяг як доступніша альтернатива дорогому плетеному мереживу. Сьогодні гачкування переживає ренесанс у моді — від бабусиних «гранні-сквер» до цілих подіумних колекцій ручної роботи.
Гачкування — техніка ручного плетіння одним гачком, що формує петлі ланцюжком. Українські майстрині використовували гачкування для салфеток, скатертин, шапочок, шалів. Сучасна мода переосмислила цю техніку як декоративний елемент haute couture колекцій.
Класичні гачкові вироби: top-shawl, ажурне платье, мереживні комірники, прикраси (брошки, серги), сумочки-clutch. Українські дизайнери — Spell, Forma, Etnodim, Larisa Lobanova — інтерпретують гачкування у літніх колекціях, поєднуючи його з шовком, бавовною, шерстю. Гачкові техніки — granny squares (бабусині квадрати), filet crochet (мереживне), tunisian crochet (тунісське). У сучасній моді гачкування часто поєднується з машинним в'язанням для гібридних виробів.
Порівняй «Гачкування» з іншим терміном
Значення, витоки та відмінність — поруч, пліч-о-пліч.
Відмінність
Дві техніки створення полотна з пряжі без ткацтва. В'язання спицями працює з рядом активних петель на двох голках і дає еластичне, гладке, тягуче полотно — светри й трикотаж. Гачкування використовує один гачок і замикає кожну петлю окремо, даючи щільніше, рельєфніше й менш еластичне полотно — мереживо, декор, аксесуари. Спиці — про гнучкість, гачок — про структуру й ажур.
